Проєктний менеджер та Бізнес аналітик. 6 ключових відмінностей

Проєктний менеджер і бізнес-аналітик — дві ключові ролі в реалізації проєктів в IT-сфері. Вони часто працюють поруч, але їхні задачі, підходи й критерії успіху відрізняються. Нижче — шість головних відмінностей проєктного менеджера від бізнес-аналітика, які варто розуміти:

1. Орієнтація на результат і фокус часу

Проєктний менеджер відповідає за своєчасне та бюджетне завершення проєкту. Його фокус — це терміни, ресурси, ризики й контроль виконання робіт у межах визначених рамок, якими зазвичай виступають час та бюджет. Бізнес-аналітик орієнтований на якість рішення болю клієнта: він формує вимоги, досліджує потреби користувачів і визначає функціональність, яка принесе цінність бізнесу. Аналітик більше працює на етапі формування продукту, він визначає той самий біль клієнта, який потрібно вирішити, тоді як менеджер — на етапі проєктування та розробки.

2. Основні обов’язки й результати

PM створює плани, розподіляє задачі, відстежує прогрес команди, і комунікує зі стейкхолдерами щодо статусу. Його основні артефакти — документація та звіти. Бізнес-аналітик готує бізнес, користувацькі, функціональні вимоги, моделі процесів, use cases, специфікації та різні діаграми по типу BPMN та подібних. Його результати — чітко описане рішення і критерії прийняття в доступній для команди розробки мові.

3. Інструменти та методології

Для PM характерні інструменти управління проєктом: MS Project, JIRA, таблиці прогресу, методології Agile, Scrum як фреймворк управління; питання: “що зробити”, “коли зробити”, “хто зробить”. Бізнес-аналітик використовує моделювання процесів (BPMN), UML, техніки збору вимог, прототипування і юзкейси, а серед його інструментів-питань є такі: “що” та “навіщо”, або “навіщо це”. РМ займається управлінням та спостереженням, а бізнес-аналітик — аналізом та описом рішення, що також чітко виражається основними питаннями, які задає кожен зі спеціалістів..

4. Критерії успіху й відповідальність

Успіх PM вимірюється дотриманням термінів, бюджету та обсягу робіт; невдачі часто позначаються перевищенням витрат або затримками. Успіх BA — це те, наскільки рішення відповідає бізнес-цілям, підвищує продуктивність або знижує витрати; невідповідність вимогам веде до неприйнятного продукту навіть при вчасній поставці. І хоча виглядає так, наче ВА моделює рішення виходячи із власної “інтуїції”, насправді ж ВА має достатньо інструментів та артефактів, за допомогою яких можна впевнитися що є “метч” між тим, що реально потрібно зробити, та результатом роботи ВА. Підсумовуючи: PM має більшу операційну відповідальність за проєкт, BA — за правильність і корисність функціоналу.

5. Підхід до ризику і прийняття рішень

PM управляє ризиками проєкту: ідентифікує, оцінює і пом’якшує зовнішні й організаційні загрози, приймає оперативні рішення щодо ресурсів. BA більше зосереджений на ризиках бізнес-рішення — невідповідність потребам користувачів, некоректні вимоги або прогалини в процесах. ВА приймає рішення або дає рекомендації, базуючись на аналізі даних і бізнес-цінності, бізнес-проблемі, яку потрібно вирішити, тоді як PM приймає практичні рішення для забезпечення доставки.

6. Рівень залученості в залежності від фази проєкту по SDLC

‍

Залученість РМ\ВА в залежності від фази та методології ведення проєкту може бути різною. На графіку вище представлена залученість для ітеративної моделі розробки.
Наприклад, якщо методологією був обраний Waterfall, графік буде скоріше такий, як нижче:

‍

У цілому навіть у рамках окремих методологій рівень залученості кожного спеціаліста може бути різним. Рівень залученості може бути як нижче, так і вище, але на етапах аналізу та дизайну і проєктування системи залученість ВА завжди буде високою, а у випадку з РМ його рівень залученості завжди буде високий, починаючи з фази проєктування. Ще також на рівень залученності спеціалістів впливає їх експертиза та обов’язки на проєкті.

‍

Висновок: ці ролі доповнюють одна одну. Проєктний менеджер підтримує процес розробки, бізнес-аналітик визначає, що треба розробити. Ефективна співпраця між ними підвищує шанси на успішну реалізацію проєкту.

‍